Вот и узнаешь, как было легко
Всем, кто летали со мною! (c)

« ... від самотності німіють пальці ... »

Saturday, April 2, 2011


 
від самотності німіють пальці,
стиснуті до болю в надвечірній позолоті міст...
недоречно так і як завжди невчасно
облітає у саду вишневий цвіт...

замітає наших снів сліди золочені,
назавжди вертає в ніч де зорі
до землі злітали сотнями облич
доторкнутись наших крил любові…

від самотності на серці гірко-гірко,
на душі тривожно й так зловіще...
загасає всоте в небі зірка...
не загадую бажань... навіщо?

( Уляна Засніжена )
 

 

А сейчас - песни о грусти.
 О любви, конечно. 
Ведь, что у нас самое важное в жизни?
Любовь, конечно.

А... любви никогда не бывает без грусти, но это ведь лучше , чем грусть без любви...(с)
Да?
 


 
 Я как-то обещала ещё одну песню на украинском языке. 
Но сейчас будет не та, обещанная 
( помещу её, когда настроение будет не такое грустное, да?) ;
сейчас - оочень грустная песня.
 
 
 
 
Самотність — то як дощ, як злива:
здіймається надвечір, некваплива,
з рівнин далеких, з моря, справа, зліва
у небеса (вона там є завжди),
звідтіль – на місто масою води.
Дощить, коли з потьмарення нічного
вже колія вилонюється рання,
коли тілам, що не знайшли нічого,
болить роз'єднання розчарування,
а в тих, між ким єдине почування –
ненависть в ліжку спільнім, – гусне щем:
тоді самотність падає дощем...

( Райнер Марія Рільке )
 
 
 

« Iryna Bilyk (Ukrainian: Ірина Білик) (b. 1970 in Kiev) is a Ukrainian singer and songwriter. She wrote her first song at the age of ten. In 1995, Bilyk performed for the United States President Bill Clinton. She has produced twelve musical albums (including several in Russian and one in Polish), many video clips, and continues to be active in the music industry.

On October 27, 2007 Iryna Bilyk married her dancing partner from the TV show "Dances with the Stars-2", a 22-year-old Dmytro Dykusar. The wedding ceremony took place in Rio de Janeiro.»

« Ирина Николаевна Билык (укр. Iрина Миколаївна Білик; родилась 6 апреля 1970, Киев) — украинская певица, заслуженная артистка Украины (1996), 
народная артистка Украины (2008).»
 
 
 
 
Песня - любимая.
 Слушаем?
 Грустим?
 И - любуемся - по обыкновению.
 
 
 
Тонкі хвилини висять на стелі,
стікають часом до наших рук.
ми знову вип’єм по два коктейля –
і далі в сценарії дотики губ,
та ми не коханці -
перемотка кадрів:
ти знову самотній,
а я вже п’ю каву.

( Приймачук Альона  )
 
 
 

 
Дуже сумно і темно без тебе,
Вечір знов, я одна.

 
 
 
Вітер хмари цілує на небі,
Тільки плаче вона.
 
 
 
Вона - зіронька моя -
Вона - одинокая,
Одинокая, як я.
 
 
 
 
 
(проигрыш)
 
 
 
 
Той, кого я так ніжно любила,
Щастя десь розгубив.
 
 
 
 
 
Той, кого я зігріти хотіла,
Не зберіг - не зумів.
 
 
 
Любов - зіронька моя -
Любов - одинокая,
 
 

 
Одинокая, як я.
Одинокая, як я.
 
 
 
 
 
(проигрыш)
 
 
 
 
Не сумуй, моя зоре, на небі,
Все на світі мина.

 
 
 
Світла інших, далеких не треба,
Ти зі мною одна.

 
 
 
Одна - зіронька моя -
Одинокая, як я.
Одинокая, як я.
 
 
 
 
 
Одинокая ...
Одинокая, як я. 
 
 



Одинокая ...
Одинокая, як я.
 
 
 
 
А к странице с оочень грустной песней и проникновенными поэтическими строками Украинских поэтесс - об одиночестве ( про самотнiсть) - необыкновенно нежная, пронизанная такими  немыслимо грустными токами одиночества,  живoпись Американского  художника - нашего современника -- Michael Creese.
 Правда, грустно?
*расплакалась*

 
«  Michael Creese was born in Chicago, Illinois, and moved to Pittsburgh, Pennsylvania with his family at the age of seven.
 
While in school, he developed a keen interest in art and drawing, and was greatly encouraged by his high school art teachers to pursue his passions. Michael’s interest in drawing quickly progressed to a fascination with painting.

After being accepted at several different universities, including the Pratt Institute of New York, Michael began his formal art training at Carnegie Mellon University, in Pittsburgh, where he earned a Bachelor of Fine Arts degree.

Michael paints in the oil impasto style, a technique used in art where paint is laid thickly on canvas, leaving visible brush (or palette knife) strokes. When dry, impasto provides a great deal of texture to the finished painting. He also works with several other mediums in addition to oils, most notably watercolors. Only high quality artist's materials, permanent lightfast pigments, archival canvas mounted on solid wood stretcher bars, and acid-free
watercolor papers are used in the creation of his work.
 
 

Michael’s work has been sold in print form by major art distributors and retailers, featured in the work of interior designers, and sold as ceramic and marble tile murals. His original oil on canvas paintings are purchased by collectors throughout the United States, as well as internationally. He is currently a member of the National Oil and Acrylic Painters' Society. »
 
 
 
 
 
Ця  самотність  моя.  Не  крадіть  її  в  мене,  будь  ласка.
Не  ламайте  мій  замок  з  крихких  сигаретних  вогнів.
Я  сьогодні,  можливо,  укотре  сховаюсь  на  дні
Кришталевого  келиха  з  смутком.  Холодної  маски.
Не  приходьте  в  мій  сон.  Не  зважайте  на  порох  запрошень.
Не  тривожте  мій  спокій  лавиною  хибних  розмов.
Не  будіть  мою  пристрасть  –  облиште,  нехай  моя  кров
Перестане  бурлити  фонтаном  важезної  ноші.
Не  давайте  мені  знемогти  від  надмірного  сплеску,
Енергічного  вибуху  того,  що  зву  божевіллям.
Бо  бажання  спочинку  сьогодні  граничить  з  безсиллям,
А  минулі  життя  перетнулись  в  безглуздім  ґротеску.
Я  здіймусь  над  людьми  гучним  вихором  аплодисментів.
Я  спущуся  під  землю  із  свого  небесного  трону.
Ця  самотність  моя.  Не  крадіть  мене  з  цього  полону.
Залишіть  мені  трохи  бездумних,  безжурних  моментів.

( Ксенислава Крапка )
 

 

5 comments:

liska said...

Приветики! :)
Конечно же, как только узрела рiдну мову, сразу же открыла страничку... ;) И забыла читать почти сразу. Как понравились работы художника, до "ой, мамочки, держите, меня отчаянную!" Правда, мурашки по коже!
Как умеет работать с цветом, человеческим каким-то, и перспективой: столько простора взгляду, неимоверно!
Спасибо!

Трень-Брень said...

Конечно же, как только узрела рiдну мову


*улыбнулась*

Liskaaaaaa, тебе живопись понравилась...как же здорово.
А песня - разве нет?
А вiршi? На рiднiй мовi?

Но в общем-то, знаешь, я очень рада, что ты такая ... - "въедливая", очень пристрастная визуалистка.

Anonymous said...

Червона троянда - в який раз.
Гітара і скрипка, котяче око.
Знову один - від зорі до зорі,
ти краплю уваги мені подаруй!

Трень-Брень said...

Бооже, какие трогательные строки. Спасибо.
Японское хокку - на украинский мотив.
Кто Вы - анонимный Поэт?

liska said...

Ах, Треничка, рiдна мова, як матiнка, страшно требовательна. Требовательна к музыкальности, ритму, точности сравнений.
Мне так сложно потрафить стихами на украинском языке... Наверное от того, что я очень редко его слышу... Даже довелось как-то заспорить с канадцем по-поводу какой украинский правильнее тот, что у них в Канаде, или тот, из которого я уехала... :D
Но это он со мной спорил, я только пучила на него глаза и удивлялась. :)